Таким я був у роки навчання в Літературному інституті ім. О. М. Горького, де навчався з 1965 по 1971 рік на відділенні поезії у творчому семінарі чудового поета, золотої людини -- Дмитра Ковальова. Цей інститут вважався ліцеєм ХХ-го сторіччя. Саме таким він для мене був тоді і таким залишиться назавжди. Для мене цей вуз як Бог і Українська Батьківщина. А ще духовні побратими усіх націй. Цим пишаюсь. Цим щасливий. А щоб сучасники краще мене зрозуміли, що маю на увазі, то наведу такий приклад. Один із студентів-росіян, стукаючи у двері до мого земляка Григорія Одарченка, говорив таке, не боячись, що його почують. "Гришо, хай живе вільна Україна. Дай щось перекусити". Отже, ми всі тут були своїми.
![[Vox.com.ua] Портал українця](http://www.vox.com.ua/button.gif){kind=small}
