Мені десять років. Сфотографувався я з тієї нагоди, що тільки-но одягнув новенькі штанці--подарунок старшого брата Миколи. Він у 1941 році у неповних 14 років потрапив на фронт. Отак заліз на танк, що виривався з фашистського оточення, і став сином полку. І пройшов усю війну аж до Берліна. А потім служив ще три роки в окупованій Німеччині. Скільки виплакала за ним мати. Де вона тільки не шукала сина. І серед живих, і серед мертвих. Брат хотів бачити, яким я став, попросив надіслати фото. А перед цим надійшли мені від нього в пакунку книги, що їх виміняв у однополчанина за гімнастерку і оті штанці, що я в них постав перед фотоапаратом. Носив я їх не дуже й довго. Чомусь швидко порвалися. Що то з чужини. З вітчизняного матеріалу значно міцніші.
![[Vox.com.ua] Портал українця](http://www.vox.com.ua/button.gif){kind=small}
